Привет от Шарадкина.
⁶26 грудня 2022.
Дійсним доповідаю, станом на 15-00.
Повернувшись з надзвичайно багнючих околиць нашої Батьківщини, я втомився відповідати - як там. Там - нормально. Харчі є, припаси від партнерів доходять, смерть москалям робиться
Насправді, набагато більше незручностей виникає у цивільному житті дома. Бо інколи немає зв’язку (так, ми звикли до старлінків), а ліфти не роблять (в нору спускаються, а не піднімаються, курва, на 30й поверх). Але генератори, інвертори, ось це все. Тому, попри незручності, як то кажуть, «ситуація контрольована». Щось у підорів не обламується з «масова паніка» та «нова хвиля біженців». І це приємно
По фронтам:
Херсон - обстрілюють орки, але річка завширшки більше кілометра твердо каже ніт будь-яким спробам з обох боків якось змінити становище.
Запоріжжя - йобане болото та «переїхали танком витягнути мотолигу, яка застрягла, та всадили в болото танк». Артлерія перекидується “подарунками”, але без особливого фанатизму. Тільки хаймарси псують тваринам життя - цілі розвідуються, небайдужі громадяни, «пташки», супутники підкидають інфу, і як тільки десь орки збираються у купку більше 30 голів - туди щось прилітає. Потім на рашківських тг-каналах розходяться чудові відосики, як вівцейоби рахують рештки тіл, а кокошенко розповідає що втрат нема, і все по плану. Навіть не знаю, кому вірити
Сватово/Кремінна - теж болото, яке максимально ускладнює рух. Десь ми трохи протискаємо, десь орки намагаються контратакувати.
Бахмут - орки пруть і пруть. Арта, що її звезли, здається, з усього фронту - валить пиздець. І хвилі зеків. Бахмут було віддано Пригожину для демонстрації: дивіться, армійці все тільки пройобують, а «ефективний керівник» (так так, куди ж без цього в сраші) - може «дати результат». Тому зерграші продовжуються, бо зеків в сраші сильно дохуя! Хлопці, приймайтеся!
По ситуації загалом:
Русня, отримавши пизди на майже усіх відтинках фронту, відчайдушно намагається винайти якусь вундервафлю, яка зможе переломити хід війни. Вони зараз десь у другій половині 1943 року в Німеччині - тобто наче все відбувається ще десь далеко, і навіть розповідають про якісь перемоги - але «щось з ебалом». Тому потрібна чудо-зброя.
На цю роль було призначено ракетні/бпла обстріли.
Але - для вирішення військових задач сил в раші не вистачає. Історія наводить приклад операції, яка була вирішена таким чином: «буря в пустелі». Тобто теоретично це можливо. Але є нюанс: для вирішення завдань виконувалось 700 пусків ракет - в день. На протязі 2 тижнів. І так, після цього майже вся військова інфраструктура Іраку була знищена або пошкоджена, керівництво військами втрачене, і наземна операція пройшла без зауважень. Орки по 2 тижні збирають залп в 70 ракет, з яких біля 80% збивають. Зважаючи на це, вони вирішили зосередитись на цивільних та обстрілах енергоструктури. І показником російської сили вони вважають те, на скільки впало енергопостачання, а вимірюють це по об'єму трафіку. Реально. На провідних орківських тг каналах після кожного обстрілу викладають графіки трафіку, і дуже радіють, коли вони кудись падають.
Тобто, по логіці руського: від того, що моя дитина не подивиться мультик у ютубі - повинна якось зменшитись моя боєздатність. Серйозно??? Хворі ублюдки (с)
І навіть на залізниці, де вимкнення електрики мало б зупинити поставки - військові ешелони одразу формують з резервними тепловозами. Через зменшення промвиробництва парк тепловозів відчутно звільнився, тому - навіть поставки зброї орки зупинити невзмозі.
Щоб якось покращити для себе становище, орки запускають в наш бік усе, що може літати (учбові ракети без боєголовки), та все, що не може літати (і що падає відразу, або по дорозі, на голови самих орків). Доречі, Каспійські екологи не можуть зрозуміти, а чого це масово гине морське життя Враховуючи, що північ Каспію - основна зона пусків ракет русні, а також подивившись, чим заправляється таж х-22 - «а хто це зробив» мало бути б ясно.
Цільова задача: перевантажити систему ППО, та зменшити процент перехоплених ракет.
Виходить не дуже, кількість збитих ракет коливається біля 80%, і тільки росте.
Непогано навчитися протидіяти гераням. Тут допомагає погода. В Ірані, як відомо, не буває зледенінь. А у нас зимою - скільки завгодно.
Тому глобально, із невирішених питань ппо, залишились кінжали та с300. І якщо кинджалів мало (а, до речі, вчора в еблорусі один носій згорів), то с300 у русні дохіба. І Запоріжжя, а також всі міста, куди орки можуть дотягнутись - продовжують потерпати.
Тому - тримаймося. Лишилось 2 місяця зими - а там стане тепло, міста перестануть мерзнути, багнюка висохне,1 і ми підемо до уак Криму ⁹⅞⅚
P.S. Але щоб туди доїхати - нам потрібні колеса. Збір на колеса - продовжується.. А реквізити в коментарярях нижче
